Орфографічний словник української мови

оголіти

оголі́ти

дієслово доконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. оголіти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. Те саме, що зубожіти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оголіти — ОГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Стати голим; // Те саме, що зубо́жіти 1. – Нам аби маленький подарочок, – як то говорять: З миру по нитці – голому сорочка. – Щоб не довелося мирові оголіти! (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  3. оголіти — ОГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що зубо́жіти 1. — Нам аби маленький подарочок, — як то говорять: З миру по нитці — голому сорочка. — Щоб не довелося мирові оголіти! (Вовчок, І, 1955, 78).  Словник української мови в 11 томах