оголіти
ОГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що зубо́жіти 1.
— Нам аби маленький подарочок, — як то говорять: З миру по нитці — голому сорочка. — Щоб не довелося мирові оголіти! (Вовчок, І, 1955, 78).
Словник української мови (СУМ-11)ОГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що зубо́жіти 1.
— Нам аби маленький подарочок, — як то говорять: З миру по нитці — голому сорочка. — Щоб не довелося мирові оголіти! (Вовчок, І, 1955, 78).
Словник української мови (СУМ-11)