одиначок

одиначо́к

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. одиначок — див. дитина; одинак; син  Словник синонімів Вусика
2. одиначок — -чка, ч. Пестл. до одинак 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одиначок — ОДИНАЧО́К, чка́, ч. Пестл. до одина́к 3. Був син-одиначок, мале пахоля, тепер він за пажа в дворі в короля, бо так забажалось графині (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. одиначок — ОДИНАЧО́К, чка́, ч. Пестл. до одина́к 3. Був син-одиначок, мале пахоля, тепер він за пажа в дворі в короля, бо так забажалось графині (Л. Укр., І, 1951, 439).  Словник української мови в 11 томах