одинцем —
присл. Наодинці, самотою, одинаком.
Великий тлумачний словник сучасної мови
одинцем —
одни́м оди́н. 1. Зовсім без нікого; одинокий, самотній, сам. Трохи боязка дівчина тільки тепер зогляділась, що вона одним одна в глупу ніч блукає між скелями над морем (І. Нечуй-Левицький); Одним одна на старості літ зосталася (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мови