одинцем

одинце́м

присл.

Наодинці, самотою, одинаком.

Значення в інших словниках

1. одинцем — одинце́м прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. одинцем — одни́м оди́н. 1. Зовсім без нікого; одинокий, самотній, сам. Трохи боязка дівчина тільки тепер зогляділась, що вона одним одна в глупу ніч блукає між скелями над морем (І. Нечуй-Левицький); Одним одна на старості літ зосталася (Панас Мирний).  Фразеологічний словник української мови