Значення в інших словниках
-
одружений —
[оудружеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
одружений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до одружити. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
одружений —
ОДРУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до одружи́ти. Було навіть приємно, що Фрося одружена саме з Циганком. Вони якраз підходять одне до одного (О. Гуреїв); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
-
одружений —
ОДРУ́ЖЕНА (яка має чоловіка), ЗАМІ́ЖНЯ́, ЗАМУ́ЖНЯ, ЗА́МУЖЕМ, ЗА́МІЖЖЮ (ЗА́МУЖЖЮ) розм. (ужив. у складі групи присудка). Я гадала, що Маня коли ще не одружена, то напевно готується до весілля (Ірина Вільде)...
Словник синонімів української мови
-
одружений —
Одру́жений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
одружений —
ОДРУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до одружи́ти. Було навіть приємно, що Фрося одружена саме з Циганком. Вони якраз підходять одне до одного (Гур., Наша молодість, 1949, 321); // У знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах