озброювати —
обеззброїти – роззброїти – озброїти За аналогією до книжного творення дієслів із префіксом обез- (обездолити, обезкровити, обезчестити) – поряд із природними знедолити, знекровити, збезчестити – змодельовано лексему обеззброїти...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
озброювати —
-юю, -юєш, недок., озброїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням. 2》 чим, перен. Забезпечувати, оснащувати засобами, необхідними для якої-небудь роботи, діяльності. 3》 перен. Давати знання і т. ін., потрібні для певної роботи, діяльності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
озброювати —
ОЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що. 1. Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням. Імператори Візантії .. озброювали й нацьковували народ на народ, сіяли між ними сварки й чвари (С.
Словник української мови у 20 томах
озброювати —
ОЗБРО́ЮВАТИ (забезпечувати зброєю, військовим спорядженням), ЗБРО́ЇТИ рідко, УЗБРО́ЮВАТИ заст.; ОПОЛЧА́ТИ заст., уроч. (також створювати ополчення з кого-небудь). — Док.: озброїти, узброїти, ополчи́ти.
Словник синонімів української мови
озброювати —
ОЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням. Імператори Візантії.. озброювали й нацьковували народ на народ, сіяли між ними сварки й чвари (Скл.
Словник української мови в 11 томах