озвіріло —
Присл. до озвірілий 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
озвіріло —
ОЗВІРІ́ЛО. Присл. до озвірі́лий 2, 3. Підбіг [Ваня] до Жучка й .. почав озвіріло бити його в голову, бік, живіт (В. Підмогильний); З обох боків імператорського ложа виникли з темряви зовсім голі юнаки, ..
Словник української мови у 20 томах
озвіріло —
ОЗВІРІ́ЛО. Присл. до озвірі́лий 2. Німець озвіріло турнув геть її матір (Ле, Мої листи, 1945, 54).
Словник української мови в 11 томах