Орфографічний словник української мови

окарикатурення

окарикату́рення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. окарикатурення — -я, с. Дія і стан за знач. окарикатурити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. окарикатурення — ОКАРИКАТУ́РЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. окарикату́рити. В змалюванні образу Славка письменник [Л. Мартович] не раз згущує сатиричні фарби, вдається до шаржування.., до окарикатурення його дурисвітства, невігластва (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. окарикатурення — ОКАРИКАТУ́РЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. окарикату́рити. В змалюванні образу Славка письменник [Л. Мартович] не раз згущує сатиричні фарби, вдається до шаржування.., до окарикатурення його дурисвітства, невігластва (Жовт., 2, 1956, 104).  Словник української мови в 11 томах