окарикатурення
ОКАРИКАТУ́РЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. окарикату́рити.
В змалюванні образу Славка письменник [Л. Мартович] не раз згущує сатиричні фарби, вдається до шаржування.., до окарикатурення його дурисвітства, невігластва (Жовт., 2, 1956, 104).
Словник української мови (СУМ-11)