Словник української мови в 11 томах

окарикатурення

ОКАРИКАТУ́РЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. окарикату́рити.

В змалюванні образу Славка письменник [Л. Мартович] не раз згущує сатиричні фарби, вдається до шаржування.., до окарикатурення його дурисвітства, невігластва (Жовт., 2, 1956, 104).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. окарикатурення — окарикату́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. окарикатурення — -я, с. Дія і стан за знач. окарикатурити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окарикатурення — ОКАРИКАТУ́РЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. окарикату́рити. В змалюванні образу Славка письменник [Л. Мартович] не раз згущує сатиричні фарби, вдається до шаржування.., до окарикатурення його дурисвітства, невігластва (із журн.).  Словник української мови у 20 томах