Орфографічний словник української мови

окаряч

о́каряч

прислівник

розставившиноги

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. окаряч — Розчепіро  Словник чужослів Павло Штепа
  2. окаряч — присл., діал. Розставивши ноги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окаряч — О́КАРЯЧ, присл., розм. Розставивши ноги. Ставши окаряч, Радивон розкрилив руки, похитувався, виніжувався (К. Гордієнко); Кобила ще перескочила за другим стрибком і той коп'як, порвала повід і, стрибнувши окаряч кілька разів, хропучи, стала (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  4. окаряч — О́КАРЯЧ, присл., розм. Розставивши ноги. Ставши окаряч, Радивон розкрилив руки, похитувався, виніжувався (Горд., Дівчина.., 1954, 123); Кобила ще перескочила за другим стрибком і той коп’як, порвала повід і, стрибнувши окаряч кілька разів, хропучи, стала (Ле, Наливайко, 1957, 387).  Словник української мови в 11 томах
  5. окаряч — Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка