окаряч

О́КАРЯЧ, присл., розм. Розставивши ноги.

Ставши окаряч, Радивон розкрилив руки, похитувався, виніжувався (Горд., Дівчина.., 1954, 123);

Кобила ще перескочила за другим стрибком і той коп’як, порвала повід і, стрибнувши окаряч кілька разів, хропучи, стала (Ле, Наливайко, 1957, 387).

Значення в інших словниках

1. окаряч — о́каряч прислівник розставившиноги незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. окаряч — Розчепіро  Словник чужослів Павло Штепа
3. окаряч — присл., діал. Розставивши ноги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. окаряч — О́КАРЯЧ, присл., розм. Розставивши ноги. Ставши окаряч, Радивон розкрилив руки, похитувався, виніжувався (К. Гордієнко); Кобила ще перескочила за другим стрибком і той коп'як, порвала повід і, стрибнувши окаряч кілька разів, хропучи, стала (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
5. окаряч — Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка