Значення в інших словниках
-
окличний —
[окличнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
окличний —
-а, -е. Який виражає оклик. Окличне речення — речення, яке виражає емоціонально-вольові прояви того, хто говорить, і вимовляється з підвищеною інтонацією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
окличний —
ОКЛИ́ЧНИЙ, а, е. Який виражає оклик. На письмі закінчені висловлювання – фрази відділяються крапкою, знаком оклику, знаком питання. Ці розділові знаки відповідають ствердній, окличній, питальній інтонаціям (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
окличний —
Окли́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
окличний —
ОКЛИ́ЧНИЙ, а, е. Який виражає оклик. На письмі закінчені висловлювання — фрази відділяються крапкою, знаком оклику, знаком питання. Ці розділові знаки відповідають стверджуючій, окличній, питальній інтонаціям (Худ. чит.., 1955, 115).
Словник української мови в 11 томах