Орфографічний словник української мови

окулірувальник

окулірува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. окулірувальник — -а, ч., сад. Той, хто окулірує.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. окулірувальник — ОКУЛІРУВА́ЛЬНИК, а, ч., сад. Фахівець, який здійснює окулірування. Щоб успішно провести [окулірування підщеп].., необхідно завчасно складати план роботи, підготовити окулірувальників (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. окулірувальник — ОКУЛІРУВА́ЛЬНИК, а, ч., сад. Той, хто окулірує. Щоб успішно провести [окулірування підщеп].., необхідно завчасно складати план роботи, підготовити окулірувальників (Сад. і ягідн., 1957, 141).  Словник української мови в 11 томах