окулірувальник

окулірува́льник

-а, ч., сад.

Той, хто окулірує.

Значення в інших словниках

1. окулірувальник — окулірува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. окулірувальник — ОКУЛІРУВА́ЛЬНИК, а, ч., сад. Фахівець, який здійснює окулірування. Щоб успішно провести [окулірування підщеп].., необхідно завчасно складати план роботи, підготовити окулірувальників (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. окулірувальник — ОКУЛІРУВА́ЛЬНИК, а, ч., сад. Той, хто окулірує. Щоб успішно провести [окулірування підщеп].., необхідно завчасно складати план роботи, підготовити окулірувальників (Сад. і ягідн., 1957, 141).  Словник української мови в 11 томах