Орфографічний словник української мови

окурювати

оку́рювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. окурювати — -юю, -юєш, недок., окурити, окурю, окуриш, док., перех. Те саме, що обкурювати 1-3), 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. окурювати — ОКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКУРИ́ТИ, окурю́, оку́риш, док., кого, що. Те саме, що обку́рювати 1–3, 6. У діда аж сорочка змокріла ..  Словник української мови у 20 томах
  3. окурювати — ОКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКУРИ́ТИ, окурю́, оку́риш, док., перех. Те саме, що обку́рювати 1-3, 6. У діда аж сорочка змокріла.. Не потураючи на те, дід знай правився коло свого улика, то окурював його смирною, то навощував вощанкою (Мирний, І, 1954...  Словник української мови в 11 томах