оленяр —
[олеин’ар] -н'ара, ор. -н'арем, м. (на) -н'арев'і/-н'ару, мн. -н'ар'і, -н'ар'іў, д. -н'арам
Орфоепічний словник української мови
оленяр —
-а, ч. Той, хто займається оленярством; фахівець з оленярства.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оленяр —
ОЛЕНЯ́Р, а́, ч. Той, хто займається оленярством; фахівець з оленярства. Оленярі готувались у тундру (В. Гжицький).
Словник української мови у 20 томах
оленяр —
ОЛЕНЯ́Р, а́, ч. Той, хто займається оленярством; фахівець з оленярства. Оленярі готувались у тундру (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 88).
Словник української мови в 11 томах