Орфографічний словник української мови

омлілість

омлі́лість

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. омлілість — -лості, ж., рідко. Стан за знач. омліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. омлілість — ОМЛІ́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. омлі́ти. Вона не плакала, тільки дрібно тремтіла і почувала всередині якусь прикру порожнечу, якусь омлілість у всім тілі (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. омлілість — ОМЛІ́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. омлі́ти. Вона не плакала, тільки дрібно тремтіла і почувала всередині якусь прикру порожнечу, якусь омлілість у всім тілі (Л. Укр., III, 1952, 658).  Словник української мови в 11 томах