омлілість

ОМЛІ́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. омлі́ти.

Вона не плакала, тільки дрібно тремтіла і почувала всередині якусь прикру порожнечу, якусь омлілість у всім тілі (Л. Укр., III, 1952, 658).

Значення в інших словниках

1. омлілість — омлі́лість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. омлілість — -лості, ж., рідко. Стан за знач. омліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. омлілість — ОМЛІ́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. омлі́ти. Вона не плакала, тільки дрібно тремтіла і почувала всередині якусь прикру порожнечу, якусь омлілість у всім тілі (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах