онагр —
Она́гр: — дикий осел [52]
Словник з творів Івана Франка
онагр —
I -а, ч. Катапульта великого розміру. II -а, ч. Дикий осел.
Великий тлумачний словник сучасної мови
онагр —
ОНА́ГР, а, ч. Дикий осел. Уже онагри захрючали [захрюкали], Ворони, горобці кричали (І. Котляревський); Коли дикий онагр або сарна заблукають до людських домівок, – горе їм! (А. Кримський).
Словник української мови у 20 томах
онагр —
она́гр (грец. όναγρος) підвид дикого осла кулана. Поширений в Афганістані, Ірані та на півдні Туркменської РСР.
Словник іншомовних слів Мельничука
онагр —
I ссавець із ряду непарнокопитних (підряд куланів); заселяє напівпустелі Зх. Азії; вис. у холці бл. 1 м; рідкісний. II вел. катапульта, яку у стародавніх Греції та Римі використовували для метання каміння, бочок із запалювальною сумішшю, ін. тягарів.
Універсальний словник-енциклопедія
онагр —
ОСЕ́Л (свійська робоча тварина), ВІСЛЮ́К, ОСЛЮ́К розм., ІША́К розм.; ОНА́ГР, КУЛА́Н (дикий). Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони (М.
Словник синонімів української мови
онагр —
ОНА́ГР, а, ч. Дикий осел. Уже онагри захрючали [захрюкали]. Ворони, горобці кричали (Котл., І, 1952, 209); Коли дикий онагр або сарна заблукають до людських домівок, — горе їм! (Крим., Вибр., 1965, 108).
Словник української мови в 11 томах
онагр —
Онагр, -ра м. Онагръ, дикій оселъ.
Словник української мови Грінченка