онагр
ОНА́ГР, а, ч.
Дикий осел.
Уже онагри захрючали [захрюкали], Ворони, горобці кричали (І. Котляревський);
Коли дикий онагр або сарна заблукають до людських домівок, – горе їм! (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)ОНА́ГР, а, ч.
Дикий осел.
Уже онагри захрючали [захрюкали], Ворони, горобці кричали (І. Котляревський);
Коли дикий онагр або сарна заблукають до людських домівок, – горе їм! (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)