онавісніти
ОНАВІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.
Дуже набриднути; остогиднути, знавісніти.
– Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок!.. надокучило! (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)ОНАВІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.
Дуже набриднути; остогиднути, знавісніти.
– Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок!.. надокучило! (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)