онавісніти

Онавісні́ти, -ні́ю, -єш

гл. Надоѣсть. Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок, — надокучило! МВ. ІІ. 89.

Значення в інших словниках

1. онавісніти — онавісні́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. онавісніти — див. набридати  Словник синонімів Вусика
3. онавісніти — -ію, -ієш, док., розм. Дуже набриднути; остогиднути, знавісніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. онавісніти — ОНАВІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже набриднути; остогиднути, знавісніти. – Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок!.. надокучило! (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
5. онавісніти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
6. онавісніти — ОНАВІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже набриднути; остогиднути, знавісніти. — Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок!.. надокучило! (Вовчок, І, 1955, 189).  Словник української мови в 11 томах