Орфографічний словник української мови

онуччя

ону́ччя

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. онуччя — -я, с., розм. Збірн. до онуча.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. онуччя — ОНУ́ЧЧЯ, я, с., розм. Збірн. до ону́ча. Панас переставив через поріг свої чоботища, в яких певно більше було онуччя, ніж ніг, і примостився біля Марії (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  3. онуччя — ОНУ́ЧЧЯ, я, с., розм. Збірн. до ону́ча. Панас переставив через поріг свої чоботища, в яких певно більше було онуччя, ніж ніг, і примостився біля Марії (Коцюб., II, 1955, 44).  Словник української мови в 11 томах