опальник

опа́льник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. опальник — -а, ч., рідко. Той, хто зазнав опали.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. опальник — ОПА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто зазнав опали. Чим нижче падав в очах [білогвардійських] військ Денікін, тим вище підносився він, Врангель, в своєму ореолі вигнанця .. Зоря опальника швидко сходила над Цареградом (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. опальник — ОПА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто зазнав опали. Чим нижче падав в очах [білогвардійських] військ Денікін, тим вище підносився він, Врангель, в своєму ореолі вигнанця.. Зоря опальника швидко сходила над Цареградом (Гончар, II, 1959, 204).  Словник української мови в 11 томах