Орфографічний словник української мови

опанчина

опанчи́на

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. опанчина — -и, ж., розм. Те саме, що опанча.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. опанчина — ОПАНЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що опанча́. На козаку, бідному летязі, .. Опанчина рогожевая (з думи); На йому [ньому] опанчина рогозова. Він не доїде, змерзне, пропаде (Л. Костенко).  Словник української мови у 20 томах
  3. опанчина — ПЛАЩ (верхній широкий безрукавий одяг), ОПАНЧА́ заст., ОПАНЧИ́НА розм., заст., МА́НТА діал.; МА́НТІЯ (такий одяг, що спадає до землі); ПОРФІ́РА (довга пурпурова мантія). Брудом страшенним укритий Харон: ..  Словник синонімів української мови
  4. опанчина — ОПАНЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що опанча́. На козаку, бідному летязі, .. Опанчина рогожевая (Укр.. думи.., 1955, 73).  Словник української мови в 11 томах
  5. опанчина — Опанчи́на, -ни ж. Епанча, плохая епанча. Опанчина рогожовая, поясина хмельовая. Мет. 377.  Словник української мови Грінченка