опанчина

ПЛАЩ (верхній широкий безрукавий одяг), ОПАНЧА́ заст., ОПАНЧИ́НА розм., заст., МА́НТА діал.; МА́НТІЯ (такий одяг, що спадає до землі); ПОРФІ́РА (довга пурпурова мантія). Брудом страшенним укритий Харон: ..Плащ той забруднений грубим вузлом йому висить на плечах (переклад М. Зерова); Причепив (Василько) до пояса меч, зверху надів опанчу і пішов за Данилом (А. Хижняк); На козаку, бідному летязі,.. Опанчина рогожовая, Поясина хмеловая (дума); Ой сиджу я, сиджу, на палаш приперся, манта ми широка, полами утерся (Ю. Федькович); На знак жалоби.. члени ордену носять траурний одяг — синьо-зелені мантії (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. опанчина — опанчи́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. опанчина — -и, ж., розм. Те саме, що опанча.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опанчина — ОПАНЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що опанча́. На козаку, бідному летязі, .. Опанчина рогожевая (з думи); На йому [ньому] опанчина рогозова. Він не доїде, змерзне, пропаде (Л. Костенко).  Словник української мови у 20 томах
4. опанчина — ОПАНЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що опанча́. На козаку, бідному летязі, .. Опанчина рогожевая (Укр.. думи.., 1955, 73).  Словник української мови в 11 томах
5. опанчина — Опанчи́на, -ни ж. Епанча, плохая епанча. Опанчина рогожовая, поясина хмельовая. Мет. 377.  Словник української мови Грінченка