Орфографічний словник української мови

оплінь

оплі́нь

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. оплінь — -леня, ч. 1》 Дерев'яна подушка на осі воза для опори короба. 2》 тільки мн. Поперечини на копилах саней для скріплення полозків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оплінь — ОПЛІ́НЬ, ле́ня, ч. 1. Дерев'яна подушка на осі воза для опори короба. 2. тільки мн. Перекладини на копилах саней для скріплення полозків. Сани, обліплені дітворою, повернулись до шпаристого містка, пішли затоки, хтось вивалився з опленів (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. оплінь — ОПЛІ́НЬ, ле́ня, ч. 1. Дерев’яна подушка на осі воза для опори короба. 2. тільки мн. Перекладини на копилах саней для скріплення полозків.  Словник української мови в 11 томах
  4. оплінь — Оплінь, -ня м. = оплін. Г. Барв. 522, 523.  Словник української мови Грінченка