оплінь

ОПЛІ́НЬ, ле́ня, ч.

1. Дерев'яна подушка на осі воза для опори короба.

2. тільки мн. Перекладини на копилах саней для скріплення полозків.

Сани, обліплені дітворою, повернулись до шпаристого містка, пішли затоки, хтось вивалився з опленів (М. Стельмах);

Утлі санчата тонули в кучугурах по самі оплені (В. Кучер);

Тим часом .. в'їздили .. сани з сіном. Викладені широко: не видно ні полозків, ні опленів, ні штилів – тільки вила стирчать збоку (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. оплінь — оплі́нь іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. оплінь — -леня, ч. 1》 Дерев'яна подушка на осі воза для опори короба. 2》 тільки мн. Поперечини на копилах саней для скріплення полозків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оплінь — ОПЛІ́НЬ, ле́ня, ч. 1. Дерев’яна подушка на осі воза для опори короба. 2. тільки мн. Перекладини на копилах саней для скріплення полозків.  Словник української мови в 11 томах
4. оплінь — Оплінь, -ня м. = оплін. Г. Барв. 522, 523.  Словник української мови Грінченка