опліт
О́ПЛІ́Т¹, о́пло́ту, ч., діал.
Ліса, тин.
Оплотом його [виноградник] огородив (Сл. Б. Грінченка).
О́ПЛІ́Т², о́пло́ту, ч., діал.
Оплот.
Там ви для правди святої Сильний збудуйте опліт, Там ви огонь невгасимий Чесної думки паліть! (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)