оплітати —
-аю, -аєш, недок., оплести, -ету, -етеш; мин. ч. оплів, оплела, оплело; док., перех. Те саме, що обплітати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оплітати —
ОПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. оплі́в, оплела́, оплело́; док., кого, що. Те саме, що обпліта́ти. Ящики перед завантаженням оплітали свіжовирубаними гілками вільхи (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
оплітати —
обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище.
Фразеологічний словник української мови
оплітати —
ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
оплітати —
ОПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. оплі́в, оплела́, оплело́; док., перех. Те саме, що обпліта́ти. Ящики перед завантаженням оплітали свіжовирубаними гілками вільхи (Колг. Укр.
Словник української мови в 11 томах
оплітати —
Оплітати, -та́ю, -єш сов. в. оплести, -ту, -теш, гл. 1) = обплітати, обплести. Виноград оплів навкруги камінь. Левиц. Пов. 361. 2) Уплетать, уплесть, ѣсть съ аппетитомъ. Сидить хазяїн в конці стола, варенички оплітає. н. п.
Словник української мови Грінченка