Значення в інших словниках
-
опорки —
-рок, мн. (одн. опорок, -рка, ч.), діал. Старі, зношені чоботи, від яких відрізано халяви.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
опорки —
ОПО́РКИ, рок, мн. (одн. опо́рок, рка, ч.), діал. Старі, зношені чоботи, від яких відрізано халяви. Мати накинула на плечі хустку, ноги – в опорки й обережно відчинила двері (Є. Кравченко).
Словник української мови у 20 томах
-
опорки —
ОПО́РКИ, рок, мн. (одн. опо́рок, рка, ч.), діал. Старі, зношені чоботи, від яких відрізано халяви. Мати накинула на плечі хустку, ноги — в опорки й обережно відчинила двері (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 46).
Словник української мови в 11 томах