опорочений

опоро́чений

дієприкметник

Значення в інших словниках

1. опорочений — Зганьблений, знеславлений, заплямований, наплямований, сплямований  Словник чужослів Павло Штепа
2. опорочений — ОПОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опоро́чити. Укладений із вічем ряд надійно тримав його на придунайських обводах Тивері і зобов'язував клопотатися ділом всієї землі – вибором місць під сторожові вежі та гридниці при вежах.  Словник української мови у 20 томах
3. опорочений — ОПОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опоро́чити. Хтось натякнув на Кузьму, і громада вже підхопила, покотила по всьому вигону його неславу, закидала грязюкою його опорочене ім’я (Л. Янов., І, 1959, 304).  Словник української мови в 11 томах