опікунка —
-и. Жін. до опікун.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опікунка —
ОПІКУ́НКА, и, ж. Жін. до опіку́н. Не забувала [Войцехова] як опікунка сиріт щомісяця зголошуватися до каси по пенсію, що на них припадала (І. Франко); Княгиня Єва на диво швидко заспокоїлась, навіть міцно стиснула руку своїй опікунці (В. Гжицький).
Словник української мови у 20 томах
опікунка —
ОПІКУ́НКА, и, ж. Жін. до опіку́н. Не забувала [Войцехова] як опікунка сиріт щомісяця зголошуватися до каси по пенсію, що на них припадала (Фр., VI, 1951, 167); Княгиня Єва на диво швидко заспокоїлась, навіть міцно стиснула руку своїй опікунці (Гжицький, Опришки, 1962, 56).
Словник української мови в 11 томах
опікунка —
Опікунка, -ки ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок. Левиц. І. 307.
Словник української мови Грінченка