орандар —
-я, ч., заст. Шинкар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
орандар —
ОРАНДА́Р, я́, ч., заст. Шинкар. І кобзар ушкварив. – А мій батько орандар, Чоботар; Моя мати пряха Та сваха (Т. Шевченко).
Словник української мови у 20 томах
орандар —
ШИНКА́Р (господар шинку), КОРЧМА́Р (КОРШМА́Р), ОРАНДА́Р (ОРЕНДА́Р) заст., ЦІЛУВА́ЛЬНИК заст., МОНОПО́ЛЬНИК заст. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (М.
Словник синонімів української мови
орандар —
ОРАНДА́Р, я́, ч., заст. Шинкар. І кобзар ушкварив. — А мій батько орандар, Чоботар; Моя мати пряха Та сваха (Шевч., І, 1963, 135).
Словник української мови в 11 томах