Орфографічний словник української мови

оривок

ори́вок

іменник чоловічого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. оривок — див. вірьовка  Словник синонімів Вусика
  2. оривок — -вка, ч., діал. Обривок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оривок — ОРИ́ВОК, вка, ч., діал. Обривок. Орися відв'язала теля .. Телятко рвонулося на оривку (Григорій Тютюнник); Губастий чолов'яга в засмальцьованому корзні, підперезаний оривком, скривившись, тримав ківш у одній руці й не пив (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  4. оривок — ОРИ́ВОК, вка, ч., діал. Обривок. Орися відв’язала теля.. Телятко рвонулося на оривку (Тют., Вир, 1964, 507).  Словник української мови в 11 томах