оривок

ОРИ́ВОК, вка, ч., діал. Обривок.

Орися відв’язала теля.. Телятко рвонулося на оривку (Тют., Вир, 1964, 507).

Значення в інших словниках

1. оривок — ори́вок іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. оривок — див. вірьовка  Словник синонімів Вусика
3. оривок — -вка, ч., діал. Обривок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оривок — ОРИ́ВОК, вка, ч., діал. Обривок. Орися відв'язала теля .. Телятко рвонулося на оривку (Григорій Тютюнник); Губастий чолов'яга в засмальцьованому корзні, підперезаний оривком, скривившись, тримав ківш у одній руці й не пив (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах