оривок
ОРИ́ВОК, вка, ч., діал. Обривок.
Орися відв’язала теля.. Телятко рвонулося на оривку (Тют., Вир, 1964, 507).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оривок — ори́вок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- оривок — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
- оривок — -вка, ч., діал. Обривок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оривок — ОРИ́ВОК, вка, ч., діал. Обривок. Орися відв'язала теля .. Телятко рвонулося на оривку (Григорій Тютюнник); Губастий чолов'яга в засмальцьованому корзні, підперезаний оривком, скривившись, тримав ківш у одній руці й не пив (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах