1. Словник української мови у 20 томах

оривок

ОРИ́ВОК, вка, ч., діал.

Обривок.

Орися відв'язала теля .. Телятко рвонулося на оривку (Григорій Тютюнник);

Губастий чолов'яга в засмальцьованому корзні, підперезаний оривком, скривившись, тримав ківш у одній руці й не пив (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оривок — ори́вок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. оривок — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
  3. оривок — -вка, ч., діал. Обривок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оривок — ОРИ́ВОК, вка, ч., діал. Обривок. Орися відв’язала теля.. Телятко рвонулося на оривку (Тют., Вир, 1964, 507). Словник української мови в 11 томах