ореол

ОРЕО́Л, у, ч.

1. Променисте коло, сяйво навкруг голови Бога, божества, святого на іконах, культових картинах, скульптурах і т. ін.; німб.

Нема на ній [Беатріче] вінця, ні ореолу (Леся Українка);

* Образно. Сиве, як протертий мак, волосся Мартинчука стало .. зовсім білим. Проте по-давньому було кучеряве й буйне. Цей білий ореол надавав ще більшої принади його вродливому обличчю (Ірина Вільде).

2. перен. Атмосфера слави, успіху, пошани, пов'язана з ким-, чим-небудь.

– Всі симпатії будуть на твоєму боці .. Ореол над ним [Каргатом] дуже швидко померхне (Ю. Шовкопляс);

Валерик .. поставав перед ним в новому освітленні, майже в героїчному ореолі (О. Гончар);

// Слава.

Є в році день один – його святкуєм ми, Зібравшися в братерські кола, Щоб промінь ще додать у лютий час пітьми Поетові до ореола (В. Самійленко);

Чим нижче падав в очах військ Денікін, тим вище підносився він, Врангель, в своєму ореолі вигнанця (О. Гончар).

3. Світлове коло, яке оточує що-небудь на темному фоні.

В човні сидів літній чоловік; світло від сірника, що присвічував він ним годинника на руці, ореолом обкутувало його бюст (Олесь Досвітній);

Почав накрапати нудний осінній дощ. Довкола міських ліхтарів потворились світляні ореоли (В. Гжицький).

4. астр. Яскраве біле сяйво навколо сонця, місяця, яскравих зірок.

Корона .. Це дуже розріджена і гаряча атмосфера, яка .. химерним ореолом оточує Сонце (з наук.-попул. літ.);

Ореол місяця.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ореол — орео́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ореол — див. ВІНЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
  3. ореол — -у, ч. 1》 Променисте коло, сяйво навкруг голови Бога, святого на іконах, культових картинах, скульптурах і т. ін.; німб. 2》 перен. Атмосфера слави, успіху, пошани і т. ін. навколо кого-небудь. || Слава. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ореол — див. авреоля Словник чужослів Павло Штепа
  5. ореол — орео́л (франц. aureole – сяяння, від лат. aureolus – золотий) 1. Сяйво навколо чого-небудь, німб. 2. Світлова смуга на негативі навколо яскраво освітлених предметів, в яких зникають контури зображення. 3. Переносно – слава, пошана, повага, що оточують кого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ореол — В образотворчому мистецтві коло чи золотистий диск навколо голови Бога чи св., символ святості чи божественного походження; мотив запозичений із буддизму у християнське мистецтво у IV ст.; різновиди о.: мандорла, ґлорія, німб. Універсальний словник-енциклопедія
  7. ореол — НІМБ (на іконах, картинах релігійного змісту тощо — сяйво над головою як символ святості), ОРЕО́Л. Задмухує (дід) голубий вогник лампадки. Зразу в темряві гаснуть очі ікон, зникають оповиті масними олійними німбами святі (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  8. ореол — ОРЕО́Л, у, ч. 1. Променисте коло, сяйво навкруг голови бога, святого на іконах, культових картинах, скульптурах і т. ін.; німб. *Образно. Сиве, як протертий мак, волосся Мартинчука стало.. зовсім білим. Проте по-давньому було кучеряве й буйне. Словник української мови в 11 томах