ореол
орео́л
-у, ч.
1》 Променисте коло, сяйво навкруг голови Бога, святого на іконах, культових картинах, скульптурах і т. ін.; німб.
2》 перен. Атмосфера слави, успіху, пошани і т. ін. навколо кого-небудь.
|| Слава.
3》 Світлове коло, яке оточує що-небудь на темному фоні.
|| Світлова смуга на негативі навколо яскраво освітлених предметів, у яких зникають контури зображення.
4》 спец. Яскраве біле сяйво навколо сонця, місяця, яскравих зірок. Ореол місяця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ореол — орео́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ореол — див. ВІНЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
- ореол — див. авреоля Словник чужослів Павло Штепа
- ореол — ОРЕО́Л, у, ч. 1. Променисте коло, сяйво навкруг голови Бога, божества, святого на іконах, культових картинах, скульптурах і т. ін.; німб. Нема на ній [Беатріче] вінця, ні ореолу (Леся Українка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- ореол — орео́л (франц. aureole – сяяння, від лат. aureolus – золотий) 1. Сяйво навколо чого-небудь, німб. 2. Світлова смуга на негативі навколо яскраво освітлених предметів, в яких зникають контури зображення. 3. Переносно – слава, пошана, повага, що оточують кого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
- ореол — В образотворчому мистецтві коло чи золотистий диск навколо голови Бога чи св., символ святості чи божественного походження; мотив запозичений із буддизму у християнське мистецтво у IV ст.; різновиди о.: мандорла, ґлорія, німб. Універсальний словник-енциклопедія
- ореол — НІМБ (на іконах, картинах релігійного змісту тощо — сяйво над головою як символ святості), ОРЕО́Л. Задмухує (дід) голубий вогник лампадки. Зразу в темряві гаснуть очі ікон, зникають оповиті масними олійними німбами святі (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
- ореол — ОРЕО́Л, у, ч. 1. Променисте коло, сяйво навкруг голови бога, святого на іконах, культових картинах, скульптурах і т. ін.; німб. *Образно. Сиве, як протертий мак, волосся Мартинчука стало.. зовсім білим. Проте по-давньому було кучеряве й буйне. Словник української мови в 11 томах