1. Словник синонімів української мови

ореол

НІМБ (на іконах, картинах релігійного змісту тощо — сяйво над головою як символ святості), ОРЕО́Л. Задмухує (дід) голубий вогник лампадки. Зразу в темряві гаснуть очі ікон, зникають оповиті масними олійними німбами святі (М. Стельмах).

ОРЕО́Л чого і який (атмосфера слави, успіху, пошани навколо кого-небудь), СЯ́ЙВО, НІМБ. Для Тараса образи їхні (декабристів) були в ореолі вічної слави і мучеництва (О. Іваненко); Тепер він дома. Знову на столі Книжки й папери в звичнім неспокої, Та сяйво слави на його чолі (М. Рильський); Соломія Крушельницька... Для сучасного вокаліста — це майже легендарне ім'я, що здобуло німб світової слави на початку двадцятого століття (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ореол — орео́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ореол — див. ВІНЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
  3. ореол — -у, ч. 1》 Променисте коло, сяйво навкруг голови Бога, святого на іконах, культових картинах, скульптурах і т. ін.; німб. 2》 перен. Атмосфера слави, успіху, пошани і т. ін. навколо кого-небудь. || Слава. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ореол — див. авреоля Словник чужослів Павло Штепа
  5. ореол — ОРЕО́Л, у, ч. 1. Променисте коло, сяйво навкруг голови Бога, божества, святого на іконах, культових картинах, скульптурах і т. ін.; німб. Нема на ній [Беатріче] вінця, ні ореолу (Леся Українка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. ореол — орео́л (франц. aureole – сяяння, від лат. aureolus – золотий) 1. Сяйво навколо чого-небудь, німб. 2. Світлова смуга на негативі навколо яскраво освітлених предметів, в яких зникають контури зображення. 3. Переносно – слава, пошана, повага, що оточують кого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ореол — В образотворчому мистецтві коло чи золотистий диск навколо голови Бога чи св., символ святості чи божественного походження; мотив запозичений із буддизму у християнське мистецтво у IV ст.; різновиди о.: мандорла, ґлорія, німб. Універсальний словник-енциклопедія
  8. ореол — ОРЕО́Л, у, ч. 1. Променисте коло, сяйво навкруг голови бога, святого на іконах, культових картинах, скульптурах і т. ін.; німб. *Образно. Сиве, як протертий мак, волосся Мартинчука стало.. зовсім білим. Проте по-давньому було кучеряве й буйне. Словник української мови в 11 томах