орендувати
НАЙМА́ТИ (брати що-небудь за плату в тимчасове користування), ВИНАЙМА́ТИ зах.; ОРЕНДУВА́ТИ, ЗАОРЕНДО́ВУВАТИ (брати в тимчасове користування земельну ділянку, будівлю тощо на договірних засадах); ЗНІМА́ТИ (квартиру, приміщення); ПІДНАЙМА́ТИ юр. (знімати приміщення в іншого наймача). — Док.: найня́ти (наня́ти заст.), ви́наймити (ви́найняти), заорендува́ти, зня́ти, піднайня́ти. Я пройшов по мокрому пероні, ..І найняв підводу (М. Рильський); З початком літа винаймив Василь для "своїх" човен на ставі (Ірина Вільде); — Соляні промисли були тут, чи як? — Головні промисли це туди, далі, їх кримські мурзаки орендували (О. Гончар); Зняв я прекрасний, на чотири яруси, міський театр, ще й для паралельних невеличких вистав — малу сцену в сусідньому кінематографі (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- орендувати — орендува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- орендувати — Брати в оренду; (хату) тримати в оренді, винаймати, д. рентувати. Словник синонімів Караванського
- орендувати — -ую, -уєш, недок., перех. Брати в оренду; користуватися тим, що взяте в оренду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орендувати — Винаймляти, винайняти, повинаймляти, винаймати, винаймити, повинаймати, див. рентувати Словник чужослів Павло Штепа
- орендувати — ОРЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Брати в оренду; користуватися тим, що взяте в оренду. Забродівчани орендують біля Дніпра ділянку лугу, що належить лісництву (Ю. Мокрієв); Корчма належала вже староству Даніловича, і її орендував спритний шинкар аж десь із-під Жовкви (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- орендувати — Орендува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- орендувати — ОРЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Брати в оренду; користуватися тим, що взяте в оренду. Забродівчани орендують біля Дніпра ділянку лугу, що належить лісництву (Мокр., Слід.. Словник української мови в 11 томах
- орендувати — Орендувати, -ду́ю, -є́ш гл. Арендовать. Словник української мови Грінченка