орендувати

Брати в оренду; (хату) тримати в оренді, винаймати, д. рентувати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

орендувати — орендува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
орендувати — -ую, -уєш, недок., перех. Брати в оренду; користуватися тим, що взяте в оренду. Великий тлумачний словник сучасної мови
орендувати — Винаймляти, винайняти, повинаймляти, винаймати, винаймити, повинаймати, див. рентувати Словник чужослів Павло Штепа
орендувати — ОРЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Брати в оренду; користуватися тим, що взяте в оренду. Забродівчани орендують біля Дніпра ділянку лугу, що належить лісництву (Ю. Мокрієв); Корчма належала вже староству Даніловича, і її орендував спритний шинкар аж десь із-під Жовкви (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
орендувати — НАЙМА́ТИ (брати що-небудь за плату в тимчасове користування), ВИНАЙМА́ТИ зах.; ОРЕНДУВА́ТИ, ЗАОРЕНДО́ВУВАТИ (брати в тимчасове користування земельну ділянку, будівлю тощо на договірних засадах); ЗНІМА́ТИ (квартиру, приміщення); ПІДНАЙМА́ТИ юр. Словник синонімів української мови
орендувати — Орендува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
орендувати — ОРЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Брати в оренду; користуватися тим, що взяте в оренду. Забродівчани орендують біля Дніпра ділянку лугу, що належить лісництву (Мокр., Слід.. Словник української мови в 11 томах
орендувати — Орендувати, -ду́ю, -є́ш гл. Арендовать. Словник української мови Грінченка