Значення в інших словниках
-
освідчини —
Передшлюбне признання [I]
Словник з творів Івана Франка
-
освідчини —
-чин, мн., діал. Освідчення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
освідчини —
ОСВІ́ДЧИНИ, чин, мн., діал. Освідчення. – Освідчин поважного чоловіка не можу прийняти, .. не хочу, щоб моя особа була тягарем для вас (О. Кобилянська); Коли оця Туся буде і далі так до ладу думати, то з його освідчин нічого не вийде (Ірина Вільде).
Словник української мови у 20 томах
-
освідчини —
ОСВІ́ДЧИНИ, чин, мн., діал. Освідчення. Коли оця Туся буде і далі так до ладу думати, то з його освідчин нічого не вийде (Вільде, Троянди.., 1961, 116).
Словник української мови в 11 томах