освітянин

освітя́нин

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. освітянин — див. освітяни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. освітянин — ОСВІТЯ́НИН, а, ч., розм. Той, хто працює в галузі освіти. – В моєї подруги навіть неприємності були, що на уроці слово “душа” дала учням відміняти. .. На захист необачної мусив стати “Робос”, так звалась тоді профспілка освітян (О.  Словник української мови у 20 томах
3. освітянин — Освітя́нин, -на; -тя́ни, -тя́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. освітянин — ОСВІТЯ́НИН, а, ч., розм. Той, хто працює в галузі народної освіти.  Словник української мови в 11 томах