освітянин
освітя́нин
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- освітянин — див. освітяни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- освітянин — ОСВІТЯ́НИН, а, ч., розм. Той, хто працює в галузі освіти. – В моєї подруги навіть неприємності були, що на уроці слово “душа” дала учням відміняти. .. На захист необачної мусив стати “Робос”, так звалась тоді профспілка освітян (О. Словник української мови у 20 томах
- освітянин — Освітя́нин, -на; -тя́ни, -тя́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- освітянин — ОСВІТЯ́НИН, а, ч., розм. Той, хто працює в галузі народної освіти. Словник української мови в 11 томах