1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

освітянин

Освітя́нин, -на; -тя́ни, -тя́н

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освітянин — освітя́нин іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. освітянин — див. освітяни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. освітянин — ОСВІТЯ́НИН, а, ч., розм. Той, хто працює в галузі освіти. – В моєї подруги навіть неприємності були, що на уроці слово “душа” дала учням відміняти. .. На захист необачної мусив стати “Робос”, так звалась тоді профспілка освітян (О. Словник української мови у 20 томах
  4. освітянин — ОСВІТЯ́НИН, а, ч., розм. Той, хто працює в галузі народної освіти. Словник української мови в 11 томах