Орфографічний словник української мови

осичник

оси́чник

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. осичник — див. ліс  Словник синонімів Вусика
  2. осичник — -у, ч., рідко. Те саме, що осичняк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осичник — ОСИ́ЧНИК, у, ч., рідко. Те саме, що осичня́к. Давно минув він глибокий ярок з рідким осичником (З. Тулуб); Закінчився старий дубняк і почався молодий осичник (П. Воронько).  Словник української мови у 20 томах
  4. осичник — ОСИ́ЧНИК, у, ч., рідко. Те саме, що осичня́к. Давно минув він глибокий ярок з рідким осичником (Тулуб, Людолови, II, 1957, 323); Закінчився старий дубняк і почався молодий осичник (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 5).  Словник української мови в 11 томах