осичник

ОСИ́ЧНИК, у, ч., рідко. Те саме, що осичня́к.

Давно минув він глибокий ярок з рідким осичником (Тулуб, Людолови, II, 1957, 323);

Закінчився старий дубняк і почався молодий осичник (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 5).

Значення в інших словниках

1. осичник — оси́чник іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. осичник — див. ліс  Словник синонімів Вусика
3. осичник — -у, ч., рідко. Те саме, що осичняк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осичник — ОСИ́ЧНИК, у, ч., рідко. Те саме, що осичня́к. Давно минув він глибокий ярок з рідким осичником (З. Тулуб); Закінчився старий дубняк і почався молодий осичник (П. Воронько).  Словник української мови у 20 томах